Кредити в інтернеті онлайн

Кредит в інтернеті це договір споживчого кредиту, укладений дистанційно на сайті або в застосунку фінансової компанії, без відділення і паперу. Для закону місце укладення нічого не змінює, дистанційний договір підпорядкований тим самим нормам, що й підписаний у відділенні, змінюються лише спосіб ідентифікації, форма підпису і канал виплати. Нижче розібрано, хто має право видавати гроші дистанційно, як укладається договір без паперу, яке право є лише в перші 14 днів після підписання, чим реклама відрізняється від договору і як відрізнити сайт компанії від підробки.

Хто має право видавати кредит в інтернеті

Тільки фінансова компанія з ліцензією НБУ на надання коштів у кредит. Сайт і застосунок це канал, а стороною договору завжди є конкретна юридична особа з кодом ЄДРПОУ, і саме її назва має стояти в договорі, у паспорті споживчого кредиту і в підвалі сайту. Перевірка триває хвилину, назва або код вводяться в Комплексній інформаційній системі НБУ на bank.gov.ua. Кредитор поза реєстром не має права укладати такий договір, а його умови не обмежені ні граничною ставкою, ні правилами стягнення.

Каталоги і сервіси порівняння договорів не укладають, вони показують умови і ведуть на сайт компанії. Кредитне посередництво закон допускає окремо, за ст. 6 посередник зобов'язаний розкрити, ким він є і від чийого імені діє, а договір усе одно підписується з ліцензованим кредитодавцем. Якщо на сайті сторону договору знайти неможливо, а спілкування веде «менеджер» у месенджері, це не посередник, а схема.

Як укладається договір без паперу

Дистанційна ідентифікація дозволена правилами НБУ з фінансового моніторингу, і компанія обирає один із каналів. Вхід через BankID передає підтверджені банком дані. Застосунок Дія віддає цифрові документи. Фото документа із селфі або відеодзвінок перевіряє верифікатор. Далі скоринг за анкетою, бюро кредитних історій і державними реєстрами, оцінка кредитоспроможності обов'язкова за ст. 10 Закону «Про споживче кредитування» незалежно від каналу, а плата за розгляд заявки заборонена ст. 14 того самого закону.

Із боку клієнта потрібні паспорт або ID-картка, РНОКПП, номер телефону, на який прийде код підпису, і картка або рахунок на власне ім'я для зарахування. До підписання компанія зобов'язана надати паспорт споживчого кредиту, стандартизований документ із сумою, строком, денною і реальною річною ставкою та загальною вартістю. Договір підписується одноразовим ідентифікатором, кодом із SMS, і за Законом «Про електронну комерцію» має силу паперового. Обидва документи зберігаються в особистому кабінеті і надсилаються на пошту, завантажити їх варто одразу, а не шукати в день суперечки.

Право відмовитися від договору протягом 14 днів

Кредит в інтернеті має норму, про яку майже не пишуть. За ст. 15 Закону «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення відмовитися від договору без пояснення причин, навіть якщо гроші вже отримані. Повідомлення подається письмово, на папері або електронним документом з електронним підписом, і протягом семи днів після нього повертається отримана сума з процентами лише за фактичні дні за ставкою договору. Інших платежів закон не передбачає, а плата за додаткові послуги, які були обов'язковою умовою видачі, повертається компанією протягом 14 днів.

Практичний сенс два. Гроші, оформлені поспіхом або під тиском, повертаються без штрафів і комісій за відмову. І нав'язана платна послуга, страховка чи підписка, припиняється разом із договором. Дострокове повернення за ст. 16 ця норма не замінює, воно доступне в будь-який день строку без плати, а відмова лише в перші два тижні.

Що в рекламі, а що в договорі

Реклама в інтернеті працює за ст. 7 того самого закону. Якщо в банері є ставка або будь-яка цифра про вартість, поруч тим самим шрифтом мають стояти максимальна сума, максимальний строк і реальна річна ставка. Рекламувати кредит як безпроцентний чи під нуль процентів заборонено, тому акційні пропозиції для нових клієнтів формулюються як 0,01% на день. Заборонено й обіцяти видачу без підтвердження кредитоспроможності, звідси будь-яка обіцянка гарантованого схвалення є обгорткою над звичайним скорингом.

Друга різниця в тому, чого в рекламі немає взагалі. Комісія за видачу, платні опції на кшталт страхування чи пришвидшеного розгляду і порядок нарахувань після дати платежу видно лише в паспорті кредиту і договорі, а ускладнювати їх прочитання дрібним шрифтом чи кольором фону закон забороняє. Гранична межа для всіх платежів разом становить 1% від суми на день за Законом № 3498-IX, умова понад неї нікчемна. У каталозі комісія за видачу винесена в картку компанії окремим полем, щоб порівнювати договори до заявки, а не після.

Як відрізнити сайт компанії від підробки

Схеми навколо дистанційних договорів будуються на трьох речах, чужому бренді, передоплаті і реквізитах картки.

— Домен. Сторінка з назвою і логотипом відомої компанії на іншому домені, у месенджері або в застосунку зі стороннього магазину збирає анкету і дані картки, а не видає гроші. Заявка подається лише на домені, вказаному в документах компанії, застосунок ставиться лише з офіційного магазину. — Гроші до грошей. Страховка, плата за підбір, гарантія схвалення, комісія за переказ або розблокування до зарахування суми не існують у ліцензованій компанії, рішення ухвалює її скоринг, а не посередник із «гарантією». — Дані. Коди з SMS, CVV і пароль від банківського застосунку компанії для видачі не потрібні, реквізити картки вводяться лише в платіжній формі з 3DS, а не в чаті.

Якщо дані вже передані, картка блокується через банк, паролі змінюються, звернення подається до кіберполіції, а через кілька днів перевіряється власний звіт у бюро кредитних історій на договори, яких не було. Оформити кредит в інтернеті безпечно можна лише там, де за сайтом стоїть юридична особа з реєстру НБУ, а всі документи доступні до підписання.